ІІІ. ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Методичний коментар. Основна частина «Гроші не пахнуть» побудована у формі учнівських повідомлень з використанням прийому «фактологія», що заключається в наведенні конкретного досвіду щодо існуючої проблеми. Учням заздалегідь було поставлено завдання - підготувати фактологічне повідомлення на теми: «Машина часу: у просторі сміття», «Сміттєва мафія по-українські», «Приклади успішного бізнесу на смітті», «Сміттєві королі».

Основна частина починається історичною подорожжю. На даному етапі використовується метод історичного проекту, що зорієнтований на розвиток вмінь «проектувати у великому і малому, вибирати найоптимальніші й водночас конкурентоздатні варіанти розвитку подій». Перевагою застосування цього методу є формування інтелектуальних, спеціальних і загальнокультурних знань, умінь учнів; розвиток ініціативності, навичок співробітництва, логічного мислення, бачення проблеми і вміння приймати рішення щодо систематизації та способів подання результатів своєї діяльності.

Використовуючи прийом «машина часу» учень здійснює історичну подорож в різні часи та у різні країни світу. Мета подорожі – показати, що у далекій історії відношення до сміття було майже однакове, але більшість країн змогли зробити правильні кроки на шлях екологічної безпеки.

Усі учнівські розповіді супроводжуються презентаціями.

 

3.1. МАШИНА ЧАСУ: У ПРОСТОРІ СМІТТЯ (додаток)

 

3.2. СМІТТЄВА МАФІЯ ПО-УКРАЇНСЬКИ

Методичний коментар. Розповідь веде викладач, прийом «співставлення» допоможе учням порівняти відношення до однієї і тієї ж проблеми в Україні та інших країнах світу, визначити, на якій часовій смузі зупинилася Україна.

Є такий вислів: «Мафія завжди у всіх країнах займалася трьома речами: профспілка, будівництво і сміття».

Сміттєзвалища для обраних просто клондайк. Якщо безпритульні можуть заробити до 6 тисяч гривень на місяць, копирсаючись у смітті, то самі сміттєві королі – у рази більше.

«Всі звалища – законні/незаконні – «кришуються» кримінальним бізнесом, тому що туди безкоштовно привозять величезну кількість різних матеріалів, які там збираються безпритульними і потім реалізуються.

У кожного звалища є свій хазяїн, охорона, гонорар. Для того, щоб вивести звідти сміття, необхідно платити офіційну ціну, а потім – неофіційну», - розповідає еколог Володимир Борейко.

Безхатченки кажуть: попорпатися у смітті на великому сміттєзвалищі коштує 200 гривень на день.

За підрахунками експертів, щодня у сміття викидають до 50 грамів золота, від 10 до 50 тисяч гривень готівкою і тисячі кілограмів металолому.

Завод для утилізації відходів – це поки що оазис в пустелі українського сміття. Так, зусиллями держави звели завод. На його запуск необхідно близько 60 мільйонів гривень, але цього вистачає лише на тиждень. Тепер на його рестарт знову просять ще 10 мільйонів. На подібних субсидіях від держави і живуть сміттєві барони.

Таким чином, питання утилізації відходів – лише штучно відкладена проблема для України.

 

3.3. НІДЕРЛАНДИ - ПРИКЛАД ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ (додаток)

Методичний коментар. Маючи власний досвід проживання у Нідерландах, викладач наводить позитивний приклад відношення нації до екології як загальнодержавної та особистісної проблеми.

 

3.4. СМІТТЄВІ КОРОЛІ (додаток)

Методичний коментар. Розповідь продовжують учні, які з’ясували рейтинг найбільш відомих «сміттєвих королів» та можуть запропонувати бізнес-ідеї, на яких можна заробити чималі гроші.

На даному етапі використовується метод «кейс-стаді», сутність якого полягає у створенні – вирішенні проблемної ситуації на основі фактів із реального життя. Викладач ставить проблему «Як можна заробити гроші на смітті?». Учні пропонують вирішення проблеми.

 

3.5. СІМ СМІТТЄВИХ БІЗЕС-ІДЕЙ (додаток)