Гроші не пахнуть
Автор:
викладач предметів економічного спрямування
Олександр Павлович Сюсюрченко
VІ. РЕФЛЕКТОРНИЙ ЕТАП
4.1. ТУАЛЕТНІ ГРОШІ
Методичний коментар. Викладач розкриває сутність теми уроку, звертаючись до історії вислову «Гроші не пахнуть».
Напевне, не знайдеться жодної людини, яка не чула вислів «Гроші не пахнуть». Прийшов він в нашу мову від стародавніх римлян, які вміли лаконічно і точно висловлювати свої думки. Сенс виразу не буквальний. Він полягає у прийнятті прибутку, навіть якщо його джерело, на думку оточуючих, не досить чисте.
Давним-давно, ще в 69-79 роки нашої ери у далекому загадковому Римі правив розумний і винахідливий імператор на ім’я Веспасіан. Піддані поважали імператора за вміння берегти і примножувати багатства держави.
Проте, турбуючись про регулярне поповнення державної скарбниці, Веспасіан запроваджував податки на найнеочікуваніші речі, як от на громадські туалети! Син імператора Тіт дорікнув батькові, що той не гребує навіть вбиральнями.
Однак пройшов час і «туалетні гроші» стали приносити прибутки. Тоді імператор підніс монету до обличчя Тіта і запитав: «Чи відчуваєш Ти неприємний запах?» «Ні!» - відповів Тіт. «А все-таки вона з туалету,» - зауважив Веспасіан.
З того часу і бере початок вислів «Гроші не пахнуть». Та дуже скоро фраза набула негативного забарвлення: для досягнення прибутків будь-які засоби годяться.
Сьогодні гроші друкують здебільшого на папері, який вбирає запах всього, до чого торкається. Римські монети чеканилися з металу і, як наслідок, запахи не вбирали. Виходить, що справа не тільки в походженні прибутку, але і в матеріалі з якого виготовлені гроші.
Методичний коментар. Викладач підводить підсумок, додаючи до гаманця купюру, на якій написано «СМІТТЯ». Учням пропонується навести власні бізнес-ідеї на смітті.
4.2. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ
Як бачите, навіть сміття може стати справжньою золотою жилою, головне - навчитися бачити можливості навіть там, де інші бачать лише непотрібний мотлох. Крім того, можна навіть стати королем, про що говорилося раніше.