Королівство кривих дзеркал
Автор:
викладач основ енергоефективності
Юлія Миколаївна Хайчіна
МУЗЕЙ СМІТТЯ
ЖУРНАЛІСТСЬКЕ РОЗСЛІДУВАННЯ
3.3. МУЗЕЙ СМІТТЯ
Завдання екскурсовода – розкрити життєвий шлях непотребу, ознайомити аудиторію з напрямком мистецтва trash-made. На прикладі практичного досвіду учнівського колективу ВПУ №7 буде продемонстровано, як дати друге життя сміттю. Віртуальний музей складається із 3-х зал:
ЗАЛА №1 – ЖИТТЯ ПІСЛЯ СМЕРТІ.
У цій залі представлено стрічку часу, на якій у хронологічній послідовності розміщено основні групи побутового сміття.
ЗАЛА №2 – ВІД ЧОРНОГО ДО ЗЕЛЕНОГО.
У цій залі глядачі зможуть ознайомитися з історією винайдення сміттєвого пакету.
ЗАЛА №3 – TRASH-MADE: МИСТЕЦТВО КРАСИ.
У виставковій залі представлено найкращі вироби із вторинної сировини, виготовлені учнями Вищого професійного училища №7 м. Кременчука Полтавської області. Віртуальна екскурсія супроводжується наочним показом виробів.
ЗАЛА №1 «ЖИТТЯ ПІСЛЯ СМЕРТІ»
На екрані демонструється вміст сміттєвого пакету. Учням пропонується оцінити період життя складових пакету. Учні озвучують свої припущення.
Екскурсовод, використовуючи стрічку часу, розповідає про період життя «мешканців сміттєвого пакету».
Екскурсовод використовує прийом «фактологія», який полягає у наведенні реальних фактів, доказів, що слугують базою переконання у тому, що сміття може бути корисним.
Вся навколишня дійсність постає перед нами у вигляді явищ. Ці явища різні і різноманітні. Вони включають події, ситуації, проблеми. Про кожному явищу в загальному сенсі ми отримуємо інформацію. Але частину інформації ми отримуємо у вигляді фактів, тобто такої інформації, достовірність та реальність якої не викликає сумніву, яку можна перевірити і підтвердити. Реальна картина навколишньої дійсності визначається не самими фактами як такими, не розрізненими фактами, а системою фактів, що виключає можливість усвідомленого чи неусвідомленого маніпулювання ними.
Прийом «фактологія» - це спосіб з'єднання фактів в цілісність, що дозволяє щось відкривати, доводити, обґрунтовувати, розпізнавати. Тому важливу роль в представленні результатів дослідження відіграє саме система, яка дозволяє дати пояснення того чи іншого явища, знайти рішення проблеми, побудувати наукову концепцію.
Здійснюється віртуальна подорож до Африки в місто Агбогблоши (демонструється відеофрагмент «Місто-смітник Агбогблоши»).
Сформувати відповідний світогляд і переконання лише на інтелектуальному рівні неможливо. Знання повинні пройти через світ емоцій, почуттів, отримати особисту оцінку і стати екологічним імперативом, трансформуватися в екологічні переконання, екологічні потреби. Тому, на даному етапі ефективним є використання прийому «брудна подорож», який направлений на формування почуття огидності до вчинків людей, які забруднюють навколишнє середовище, так як екологічний стиль мислення має розвиватися на раціональному та емоційно-чуттєвому рівнях. Прищеплення учням естетичного сприйняття природи, гуманістичних ідеалів закріплює, узагальнює, цементує знання, здобуті під час екскурсії, пробуджує мотивацію і сенс власного дбайливого ставлення до навколишнього середовища.
«Брудна подорож» допоможе створити передумови для розвитку соціальної активності молоді, їхньої самостійності, усвідомлення природи як системи цінностей, розвиваючи здатність до моральних оцінок як індивідуального, так і суспільного ставлення до навколишнього середовища.
Після «брудної подорожі» екскурсовод повертається до прийому «фактологія».
ЗАЛА №2. «ВІД ЧОРНОГО ДО ЗЕЛЕНОГО»
ЗАЛА №3 – TRASH-MADE: МИСТЕЦТВО КРАСИ
Екскурсовод демонструє виставку «Trash-made: вироблено у ВПУ №7», створену за результати конкурсів «Краса зі сміття» та «Український оберіг», що було проведено у ВПУ №7 протягом останні років. У деяких експонатах учні можуть впізнати свої шедеври.
3.4. ЖУРНАЛІСТСЬКЕ РОЗСЛІДУВАННЯ
Учень грає роль журналіста під час прямого включення екстреного випуску українських новин. Прийом «пряме включення» спонукає учня до швидкого реагування в імітаційних ситуаціях. Роль журналіста потребує впевненості у собі, моторики та чіткості мови, артистизму, імпровізації та вміння оперувати великими масивами інформації. У своєму повідомленні-розслідуванні журналіст акцентує увагу на проблемі сміття в Україні на прикладі Кременчука. Завдання журналіста – донести до аудиторії сигнал «SOS», показати, що світ наближається до екологічного колапсу.
Для більш дієвого переконання сказано демонструється відеоролик «Смітники України».
Порівняння - це основа всякого розуміння і усякого мислення, адже прийом порівняння активізує мислиннєву діяльність, сприяє свідомому й міцному засвоєнню знань і є засобом перевірки глибини засвоєння знань. Порівняння в навчанні – це розумова операція, за допомогою якої встановлюються риси подібності і відмінності між визначеними предметами і явищами.
У процесі порівняння учні здійснюють аналіз і синтез, виділяють і абстрагують ознаки, розташовують їх у новому співвідношенні, роблять узагальнення і висновки.
Демонструється відеоролик «Деївське сміттєзвалище» Використовується прийом «брудна подорож».