3.3. ПЕДАГОГІЧНА ФАСИЛІТАЦІЯ ЯК БАГАТОЗНАЧНИЙ ФЕНОМЕН

Розповідь веде тренер.

 

3.3.1. ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

Основними функціями педагогічного процесу є:

• трансляційна (освітня);

• соціалізаційна;

• оцінювальна;

• проектуючи;

• інформаційна;

• контролююча;

• організаційна;

• консультативна;

• адаптивна.

За умов гуманістичного переосмислення, трансляційна функція постає у більшості випадків не відтворювальною, а перетворювальною. Провідною також стає адаптаційна функція. Вона полягає у тому, щоб допомогти індивідові пристосуватися до сучасних вимог суспільства, які постійно змінюються.

Активізація визначених функцій педагогічного процесу потребує переосмислення ролі та функцій педагога. Гуманістичні підходи до навчання передбачають пріоритетність адаптаційної та організаційно-консультативної функцій педагога. Педагог стає насамперед фасилітатором (від англійського – to facilitate – полегшувати) та консультантом, радником учнів.

 

3.3.2. КАТЕГОРІЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ФАСИЛІТАЦІЇ

Види фасилітації: психологічна, педагогічна, соціальна, спортивна, екофасилітація.

Основні категорії фасилітаційного процесу

• Педагогічна фасилітація - специфічний вид педагогічної діяльності, яка має за мету допомагати дитині в усвідомленні себе як самоцінності, підтримувати її прагнення до саморозвитку, самореалізації, самовдосконалення, сприяти її особистісному зростанню, розкриттю здібностей, пізнавальних можливостей, актуалізовувати ціннісне ставлення до людей, природи, національної культури на основі організації допомагаючого, гуманістичного, діалогічного, суб'єкт-суб'єктного спілкування, атмосфери безумовного прийняття, розуміння та довіри.

• Екофасилітація - це процес управління відкритою динамічною системою особистості з метою підтримання її у стані саморозвитку.

• Фасилітатор - фахівець, який не зацікавлений у підсумках обговорення, не представляє інтереси жодної з груп-учасників і не бере участі в обговоренні, але несе відповідальність за якісне виконання завдань.

• - це діяльність фасилітатора з учнем; робота з проблемами учня та їх перетворення у результат.

• Перетворюючий процесинг - це система педагогічних принципів і технік, які допомагають учням змінити своє бачення, справитися із несприятливими умовами навчання і отримати від освіти якомога кращий результат.

 

3.3.3. ТИПИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ФАСИЛІТАЦІЇ

Авторитарний – педагог очолює і спрямовує навчальний процес у потрібному йому руслі, використовуючи при цьому свою владу; приймає рішення щодо цілей і методів роботи, дає пояснення; бере на себе повну відповідальність за основні рішення.

Партнерський (гуманістичний) – педагог спрямовує навчальний процес на підставі діалогічної стратегії міжособистісних впливів, розділяє свої повноваження з учнями; співпрацює з групою. Педагог зосереджує свою увагу на конструктивній взаємодії учнів, припускає існування різних поглядів у групі, керує групою так, що вона стає більш самостійною, при необхідності дає поради групі щодо реалізації певних ідей та можливих рішень, дозволяє групі обирати найбільш прийнятні методи навчання, є активним спостерігачем. За допомогою простих ідей крок за кроком підводить учнів до вирішення складних завдань.

Прагматичний – педагог прагматично ставиться до учнів, в основному застосовує маніпулятивні впливи: мотивація, стимулювання, заохочення учнів (“вплинути на нього так, щоб він захотів зробити те, що мені потрібно, і був при цьому задоволений”).

Автономний – педагог надає повну свободу діям учнів (не приймає жодних рішень замість них або разом з ними, не втручається в їх рішення, не робить зауважень стосовно роботи групи, не сприяє розв’язанню конфліктів, проте керує процесом результативності).

Найбільш доцільним є партнерський тип фасилітації.

 

3.3.4. РОЛЬ І ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГА – ФАСИЛІТАТОРА

Фасилітатор організовує роботу учнів, сприяє розвитку їх особистісних якостей, допомагає ідентифікувати проблеми і приймати рішення.

Мета фасилітації – організація ефективної роботи учнів на засадах гуманізму, особистісного саморозвитку, конструктивної взаємодії.

Умови фасилітації:

• проблемність навчання;

• глибока довіра педагога до учнів, їх можливостей;

• повага до учнів;

• толерантне ставлення до учнів, розуміння їх реакцій;

• забезпечення учнів інформаційними, дидактичними, матеріально-технічними ресурсами.

Вміння педагога- фасилітатора:

• уважно слухати, спостерігати і запам’ятовувати як хід подій, так і стиль поведінки учнів;

• налагоджувати просту і плідну комунікацію між членами навчальної групи;

• аналізувати і корегувати дії учнів;

• діагностувати і заохочувати ефективну (корегувати неефективну) поведінку;

• сприяти створенню моделі ефективної поведінки;

• забезпечувати зворотний зв’язок між учасниками навчального процесу, не використовуючи при цьому «наступальних» і «оборонних» форм спілкування;

• знаходити та активізувати конструктивні моделі поведінки при внутрішньогруповій взаємодії;

• поширювати подібні моделі у міжгруповій роботі;

• викликати довіру учнів, бути терплячим;

• бути справедливим, займати нейтральну позицію при оцінюванні роботи малих груп.

Головні складові процесу фасилітації:

• доступність, практична значимість змісту навчання;

• відсутність тиску на учнів;

• позитивне відношення до помилок учнів;

• навчання у «співпраці»;

• відповідальність учнів за свої дії;

• повага до педагога.

Для забезпечення позицій, які приведені вище, фасилітатор має власним своїм прикладом реалізації ділових, підприємливих якостей сприяти розвитку мотивації учнів, допомогти створити міцний учнівський колектив, застосовувати методи активного навчання.