ОЛЕКСІЙ БОРИЩАК
Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, "за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Рішенням Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2015 р. нагороджений відзнакою "За вірність народу України" І ступеня (посмертно).
Дата та місце народження: 1 серпня 1979 р., м. Кременчук, Полтавська область.
Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Побєда, Старобешівський район, Донецька область.
Звання: підполковник (посмертно).
Посада: заступник командира батальйону.
Підрозділ: 93-я окрема механізована бригада.
Місце поховання: Свіштовське кладовище, м. Кременчук, Полтавська область.
Майор Олексій Борищак був заступником командира першого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади, служив у в/ч А1302 смт. Черкаське Дніпропетровської області.
Востаннє виходив на зв'язок із рідними 29 серпня. Загинув під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» на дорозі в районі села Побєда — майор Борищак лишився прикривати відхід підрозділу. Був тимчасово похований місцевими мешканцями у братській могилі села Побєда. Ексгумований 18 вересня 2014-го пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»), привезений до Дніпропетровська і похований на
Алеї невідомих героїв у Дніпропетровську.
Ідентифікувати тіло вдалося тільки у лютому 2015-го року за аналізом ДНК та перепоховати у м. Кременчуці.
