«Всі звалища – законні/незаконні – «кришуються» кримінальним бізнесом, тому що туди безкоштовно привозять величезну кількість різних матеріалів, які там збираються безпритульними і потім реалізуються. У кожного звалища є свій хазяїн, охорона, гонорар. Для того, щоб вивести звідти сміття, необхідно платити офіційну ціну, а потім – неофіційну», - розповідає еколог Володимир Борейко.

Безхатченки кажуть: попорпатися у смітті на великому сміттєзвалищі коштує 200 гривень на день.

За підрахунками експертів, щодня у сміття викидають до 50 грамів золота, від 10 до 50 тисяч гривень готівкою і тисячі кілограмів металолому.

Завод для утилізації відходів – це поки що оазис в пустелі українського сміття. Так, зусиллями держави звели завод. На його запуск необхідно близько 60 мільйонів гривень, але цього вистачає лише на тиждень. Тепер на його рестарт знову просять ще 10 мільйонів. На подібних субсидіях від держави і живуть сміттєві барони.

Таким чином, питання утилізації відходів – лише штучно відкладена проблема для України.